Рак молочної залози довгий час розвивається безболісно – звертайтесь, ніколи не чекайте болю!
Захворюваність на рак молочної залози в Україні зростає і на сьогодні посідає одне з перших місць стосовно інвалідизації та смертності жінок, а особливо прикро, що це часто стається у дітородному періоді.
Щороку це грізне захворювання забирає життя майже 7,5-8 тисяч жінок по всій Україні.
Захворюваність на РМЗ у нашому місті найвища по області протягом вже багатьох років і особливо тривожно, що діагностується буває запізно. Так вже за перші три місяці маємо одинадцять випадків раку, п′ять з яких виявлені пізно вже в ІІІ-ІV стадіях.
Звiсно, чим раніше жiнка починає лiкування, тим більше в неї шансiв на одужання. Так, на першiй стадiї показник 5-рiчного виживання становить 95 вiдсоткiв, на другiй - 70 вiдсоткiв, на третiй - 40 вiдсоткiв, i на четвертiй - менше 10. На жаль, багато жiнок звертаються до онкологiв вже тодi, коли хвороба не переможна.
Кожна жінка повинна проводити самообстеження грудей раз на місяць і якщо пiд час самообстеження ви помiтили тривожнi ознаки, насамперед покажiться спецiалiсту.
Це може бути сімейний лікар, гiнеколог у жiночiй консультацiї, який є першою ланкою у скринiнговому виявленнi раку молочної залози. Вони проведуть пальпацiю та, якщо треба, скерують до мамолога (спецiалiста з молочної залози) чи онколога.
Доволі часто пацієтки, при проблемах з молочними залозами, самостійно звертаються до онколога - мамолога та розпочинають лікування чи в ЦМЛ чи в Житомирському ООД.
Жiнки не повиннi боятися лiкарiв - що ранiше буде виявлено пухлину, то бiльше шансiв на успiшне подолання хвороби.
Виявлений вузлик в молочній залозі не означає вже рак. Насправдi, доброякiснi ноутворення у грудях бувають значно частiше, нiж злоякiснi. Це i мастопатiя, i фiброаденома, i кистознi утворення. Вони проявляються ущiльненнями, перiодичними болями, підвищенням температури тiла, почервонiнням, набряком, видiленням з соскiв. Тому наявність якогось iз сиптомiв вимагає консультацiї у спецiалiста. Цi хвороби успiшно вилiковуються, а от у запущених випадках можуть перерости у злоякiснi.
Розвиток онкологiчного процессу протiкає без больового супроводу. Саме тому дуже важливо виявити найменшi ущiльнення. Лiкар вiдразу зробить пункцiю, а у лабораторiї на клiтинному рiвнi буде виявлено, до якого типу пухлин вiдноситься.
На жаль, жiнки спочатку роблять усiлякi примочки, приховують захворювання, звертаються до псевдо-цілителів, втрачаючи дорогоцiнний час.
Жiнкам до 40 рокiв бажано хоча б раз на пiвроку проходити звичайний огляд у гiнеколога, а за потреби робити УЗД. А от жiнкам пiсля 40 рокiв, коли настає менопауза, раз на пiвроку консультуватися з онкологом, мамологом та раз на рiк проходити мамографiчне обстеження. Адже саме у цьому вiцi жiнки опиняються у групi ризику (вони становлять 90% усiх пацiєнток з дiагнозом "рак молочної залози"). Навiть якщо жiнка не має нiяких скарг, рекомендується щороку здiйснювати мамографiчне обстеження – рентгенографiя молочної залози, коли робляться два знiмки молочних залоз у проекцiї згори та збоку, що може виявити навiть найменшi пухлини молочної залози.
Часто жiнки бояться йти до онкологiв через те, що остерiгаються видалення залози, але лiкування покликане насамперед зберегти орган, i лише якщо iншого виходу нема, якщо є висока ймовiрнiсть метастазування пухлини, тодi проводять мастектомiю. Та життя пiсля цього не припиняється. В Українi є рiзноманiтнi клуби жiнок, що перенесли мастектомiю, а тепер пiдтримують тих, кому поставлено дiагноз.
Онколог Печенюк Ю. П.
